Створюємо інтелектуальне суспільств майбутнього!

PDFДрукe-mail

ІДЕЯ №18

Створюємо інтелектуальне суспільств майбутнього!

Вже роками в центральних органах влади в Києві, в усіх трьох її гілках, панує повна нерозбериха, постійно порушуються всі норми взаємоспівробітництва на благо народу україни, роками не можуть кінцево вирішити, якою має бути модель управління державою.

Діяльність більшості політичних партій, об'єднань, блоків, парламенту в тому числі, була спрямована в значній мірі на руйнацію, знищення, обливання брудом один одного.
Ця нескінченна, образно кажучи, війна один проти одного, аж ніяк не дає можливості робити своєчасно, регулярно, системно ті позитивні кроки, які б дали можливість в накоротший строк досягти певних вагомих результатів в усіх сферах соціально-економічного, освітньо-культурного, спортивного життя нашої держави. Ніяк не можуть визначити пріоритети, навколо життя нашої держави. Ніяк не можуть визначити головні пріоритети, навколо яких необхідно об'єднати суспільство.
Але саме дивовижне, що про це всі знають, постійно ведуться розмови, дискусії, в той же час практично майже ніхто нічого не робить по виправленню згаданих недоліків, не вносить пропозицій щодо кардинальних змін в нашому суспільстві.
Виходячи з цього, я особисто впевнений, що вже давно настав час, щоб знизу, від сільських, селищних, міських, районних обласних рад, від депутатів цих рівнів, а також еліти, були запропоновані свої конкретні пропозиції, своя модель управління державою, інші цікаві і актуальні речі. Тобто, як навести елементарний порядок в Україні, і з допомогою яких механізмів зробити нашу державу зверхсучасною.
І ми знизу мусимо накінець змусити всі три головні гілки влади України зробити ці кроки та прислухатися до думок простих українців.
А це можливо лише тоді, коли всі, або переважна більшість еліти областей нашої держави внесе ці свої пропозиції і змусить іх демократичним правовим способом накінець реалізувати.
У свою чергу, для обговорення можу запропонувати концепцію, (що необхідно зробити в Україні, щоб вона стала передовою, сучасною країною) "Створюємо інтелектуальне суспільство майбутнього", яка (до слова була) надрукована в журналі "Деловая жизнь - Лидеры XXI сстолетия, (2000 р.)" та в газеті "Новини Закарпаття" за 15 липня 2006 р.
Тобто за ці десять років практично мало що змінилось в Україні, а навпаки по багатьох питаннях стало гірше жити.

Створюємо інтелектуальне суспільство майбутнього. Тільки спільно ми зможемо досягти реальних позитивних результатів.

Як би ми не хотіли, щоб ми не робили, але поки в Україні діяльність політичних партій, об?єднань, блоків, парламенту в тому числі, буде спрямована на руйнацію, знищення, обливання брудом один одного, годі чекати позитивних зрушень в нашому суспільстві. Цій негативній тенденції значно сприяла і переважна більшість депутатів Верховної Ради 1У скликання. Сподіваюся, що новий парламент врахує помилки своїх і уникатиме міжусобиць на найвищому законодавчому рівні.
Ця нескінченна образно кажучи війна один проти одного, аж ніяк не дає можливості робити своєчасно, регулярно, системно ті позитивні кроки, які б дали можливість в найкоротший строк досягти певних вагомих результатів і всіх сферах соціально-економічного життя в нашій державі. І це при тому, що всі добре розуміють і знають: доки свідоме суспільство не буде докладати зусиль до об?єднання, до співпраці, до взаєморозуміння, поки не будемо бажати добра один одному, радіти успіхам і співчувати у часи печалі всім і кожному зокрема, творити, а не йти шляхом роз?єднання й розвалювання – чекати серйозних позитивних зрушень в житті українців безперспективно.
Саме тому я пропоную на розгляд суспільства, закарпатців у тому числі, наше бачення перебудови свідомості, вдосконалення інтелектуальних можливостей жителів України, створення нової моделі управління держави загалом. Я впевнений, що тільки таким шляхом можна рухатись в прискореному темпі вперед і побудувати Україну завтрашнього дня. Це – перше.
По-друге, ми покликані створити модель управління нашої країни більш сучасною, модернішою і прогресивнішою, звичайно взявши на озброєння і кращий досвід найрозвинутіших країн світу. Тим паче, що новаторських підходів у вирішенні ряду проблем нам не бракує.
Прикро констатуваи, але ж ми, по суті, постійно прирівнюємо себе з різних питань то до одної, то до другої, то до третьої групи світових держав, принижуючи самі себе. Складається враження, ніби ми, українці, не можемо зробити щось краще, ніж розвинуті країни, ніби ми не маємо того інтелектуального потенціалу яким володіють інші держави.
А насправді, все це навпаки. Ідеї і концепції, моделі управління й інтелектуальний потенціал українців нічим не гірший, а навпаки, в деяких питаннях і напрямках кращий, аніж в інших провідних державах. Тільки треба вміло, якісно і своєчасно поставити мету, розробити концепцію, організувати і довести все це до позитивного кінцевого результату. І дуже важливо, щоб саме такий підхід дав українцям віру в майбутнє, щоби громадяни не боялися завтрашнього дня. І взагалі, людей може врятувати тільки об?єднання зусиль у всіх напрямах, співпраця й добрі контакти.

Дві основні об?єднуючі ідеї, які визначають рівень життя українців.

Давайте, спільно задумаємося: для чого, у принципі, людина живе і що для неї найважливіше (я маю на увазі нашу державу і розвинуті країни світу)? Що це за проблеми і чи є можливість їх вирішити? Якщо коротко, то, по-перше, треба продовжити життя людини. По-друге, задовільнити запити максимальної кількості людей у вільний від роботи, навчання час у дозвіллі, у створенні для них можливостей займатися їх улюбленою справою.
Чи реально це на сьогодні? Абсолютно реально. Треба для цього мати відповідно розроблені концепції, на основі яких розробити чітку програму (робочий план) з терміном, фінансуванням, закріпленими кадрами. Дану програму затвердити на державному рівні. Згодом залишається лише виконувати її. Зрозуміло, що все це виконувати не так легко, як пишеться. Але не робити цього ми не маємо права. Бо в кожного з нас є тільки одне життя. Наразі навіть у провідних країнах враховується тільки перша проблема. І то частково!
І саме тому хотілося, щоб Україна була першою країною. Де б прийняли програми з вирішення цих надзвичайно питань.
Про ці дві програми ширше поговоримо нижче.

Три фактори, без врахування яких неможливо рухатись вперед.

Однак для виконання такого складного завдання необхідно, по-перше, дуже серйозно враховувати той фактор, що будь-яка політика повинна бути розрахована на певний рівень інтелекту, свідомості народу. Менталітет українця не може змінитися в короткий строк, для його перебудови потрібно багато часу.
По-друге, обов?язково необхідно враховувати платеспроможну можливість більшості жителів України. Якщо це не брати до уваги, то все задумане провалиться, нас спіткають одні невдачі.
По-третє необхідно врахувати в якому фінансовому стані знаходиться Україна.

Створення нової моделі управління.

Необхідно кординально перебудувати механізм управління країною, а коли точніше, то створити нову надсучасну модель. Усі укази Президента, постанови Кабміну, рішення Парламенту аж до останньої інструкції повинні бути взаємопов?язані, послідовними, конкретними і реальними. А за їх своєчасим і якісним виконанням слід установити суворий контроль. Так, до прикладу, навіть найідеальніший указ про оподаткування виявиться бездієвим, якщо одночасно не з?являться інші укази, які визначають механізм, звідки і від кого брати ці податки, що буде робити держава, аби ініціативні й професійні організатори – починаючи від малого й кінчаючи великим бізнесом – мали можливість реалізувати свій діловий (той же інтелектуальний) потенціал.
Ось чому немає змісту проводити окремо політичну, адміністративно-територіальну, податкову та багато інших реформ. Це тільки заплутає співпрацю різноманітних структур влади. А навпаки, під єдиним центром управління терміново треба зібрати спеціалістів, професіоналів, які вміють і в найкоротші терміни зможуть спроектувати нову надсучасну модель управління державою, новий її механізм. А далі необхідно новий механізм управління державою будувати одночасно і паралельно (і по горизонталі, і по вертикалі) по всіх напрямках, до того ж під кураторством єдиного центру, а в перспективі відповідні державні рішення приймати під нього злагоджено, системно, грамотно.
Тільки такий шлях дасть можливість звести до мінімуму в україні корупцію, хабарництво, бюрократизм та багато інших негативних тенденцій, які заполонили всі сфери нашого життя, на сучасному рівні вирішувати питання соціально-економічного, культурно-освітньо-спортивного розвитку, відкриє шлях до інвестицій, співробітництва з зарубіжними партнерами, ефектно та у правовому полі діяти комерційним структурам тощо.

Відкрити шлях молодим даруванням.

І надзвичайно важливо, щоб у даній моделі управління була максимально продумана і відпрацьована можливість для кожної талановитої, інтелектуальної, ініціативної людини в найкоротший час проявити свої здібності, свій потнціал і також створити всі умови для швидкого професійного і кар?єрного (у кращому розумінні цього слова) росту, втілювати матеріальне стимулювання за оригінальні та неординарні ідеї. На жаль, за останні 15 років, у нас майже не появилося нових постатей у великій політиці.


Підготовка кадрів.

Без масової підготовки керіників широкого профілю (менеджерів) – вирішувати актуальні проблемні питання в країні буде дуже складно. В Україні необхідно створити розгорнуту систему добору, підготовки і розподілу кадрів широкого профілю, і, як уже писалося вище, по горизонталі, і по вертикалі, для всіх важливих напрямків діяльності держави. Я вважаю необхідним, що при прибутті підготовленого керівника будь-якого рівня (керівника держави, міністерства, підприємства, галузі тощо) на нове місце роботи та впроваджені ним нового механізму управління, необхідно в найкоротші строки паралельно обговорити всю вертикаль, всю управлінську піраміду одномиттєво і максимально використовувати керівників всіх рангів. Паралельно, безперечно, необхідно залишати порядних, професійно підготовлених менеджерів на відповідних посадах. Заміну кадрів робити тільки у випадку поліпшення якісного кадрового потенціалу.
Вважаю доцільним створення структури з пошуку і підготовки менеджерів типу “Полювання за талантами, даруваннями”, в діяльності якої необхідно запровадити найцікавіші та найефективніші форми, якими послуговується на сьогодні світова наука. Також при пошуку кадрів вважаю обов?язковим враховуватиме не тільки загальновідомі характеристики, темперамент, фізичні якості, але й те, що і як та чи інша людина знає, що і як вона цінує, творить, з ким і як спілкується, які її художні запити і як вона їх задовільняє. З цього приводу хочу навести добре відомий вираз: “Ефективних результатів не має без ефективного управління, а ефективного управління не має без сучасно підготовлених кадрів”.

Інтелектуальна революція.

Ні в одній країні світу кардинальних позитивних змін не можна було досягти без інтелектуальної революції, тобто без нових підходів до інтелектуальних, неординарно мислячих, оригінальних людей.
Сьогодні глобальні питання вирішує не натовп, а особистості в політиці, культурі, науці тощо. Багато країн, які в короткий строк добилися значних позитивних соціально-економічно-культурних зрушень, домоглися цього не за рахунок підтримки всенародних рухів, а за підтримки інтелектуалів і наукомістких виробництв. І, зрозуміло, жодні кардинальні зміни не будуть успішними, поки їх не очолить яскрава особистість, харизматичний лідер, сміливо думаючий і такий, що не боїться ризику. Разом із тим, його повинні оточувати однодумці, відібрані за діловими якостями, а не такі, що виховані на особистій відданості.
Суспільство не може гармонійно, ефективно і прскорено розвиватися без подуманої схеми з оплати інтелектуальної праці на відповідному (європейському) рівні. Якщо ми цього не зробимо (добре знаючи про велику нестачу коштів), я сумніваюсь, що Україна найближчим часом стане однією з передових країн Європи. Саме тому з даного питання необхідно діяти оперативно і рішуче. Треба все зробити для того, щоб наш інтелектуал не виїздив за кордон, а навпаки, ті, хто виїхав – повернулися.
Крім цього, необхідно розробити градацію по визначенню оплати за нові відкриття, значні досягнення в науці та інших інтелектуальних сферах (культура, медицина, освіта тощо) і виплату значних премій при кожному позитивному кінцевому результаті.

Модель поваги, потрібності, затребування до суспільства.

Кожний житель нашої України повинен знати, відчувати: державні структури та керівники інтелектуальному розвитку суспільства приділяють першочергову увагу, і кожний, хто цього заслуговує, не буде забутий морально хоча б на День народження та інші особисті і державні свята. Тому необхідно створити модель поваги до людей та потрібності, затребуваності їх для суспільства. Заслужені колишні керівники, громадські діячі, інженерно-технічні та працівники культури, освіти, медицини. Засобів масової інформації, спорту, відомі трудівники промисловості і сільського господарства та інші, які багато зробили для України, для своїх областей, міст, селищ і сіл, повинні постійно відчувати реальну увагу, затребуваність їх до громадського життя з боку державних структур на відповідних рівнях.
Причому, в даній моделі поваги обов?язково повинні враховуватися й інші аспекти. Це – матеріальне забезпечення та гідне поховання заслужених людей (найперше тих, які не мають для цього коштів), а після їх смерті збереження, пропаганда, видання творів і всього іншого, що заслуговує уваги широких мас громадськості.
Але, звичайно, основну роботу по розкриттю дарувань, їх творів, інших інтелектуальних доробків (особливо в тих, хто не має коштів), ми повинні організувати ще за життя талановитих людей України, областей, міст, селищ, сіл.

Створення умов для посилення проботи людського мозку.

Не дивлячись на величезні кроки, зроблені в просуванні у світі з науково-технічного прогресу, особливо в електроніці (комп?ютери, інтернет, роботи і т.д.), саме в цьому напрямку я бачу одну із найскладніших проблем на планеті. Адже не секрет, що завжди найпильнішу увагу в усіх ведучих країнах світу приділяли вдосконаленню діяльності мозку людини.
Тобто вчені різних країн розробили, розробляють, впроваджують, аналізують і роблять все для того, щоб, як тільки з?явилася новонароджена дитина, були створені всі умови для розвитку, і в першу чергу, для вдосконалення роботи мозку, щоби він сприймав максимальну кількість інформації, інтелектуально розвивався й пропонував суспільству щось нове. А для цього найважливіше, щоб кожен день дитина, а в майбутньому доросла людина, самостійно працювала своїм мозком.
На жаль, сучасна наука багато робить уже за нас і відповідно не дає можливість більшості людей досягти тих результатів, на які в них природою закладений потенціал. І через це в деякій мірі наше суспільство деградує. Тобто в Україні необхідно продумати систему, яка певною мірою блокуватиме вплив найновішого технічного прогресу на жителів нашої держави і особливо молоді з тим. щоб у своїй діяльності українці максимально використовували свої розумові здібності.

Продовження життя людини.

Від самого початку виникнення цивілізації суспільство б?ється над вирішенням вічної пробеми продовження життя людини на Землі. У залежності від суспільних умов, рівня розвитку цивілізації середня тривалість людського життя була різною. Якщо, скажімо, в епоху середньовіччя вона не перевищувала 34-70 років, то сьогодні Європа вже подолала 70-ти річну межу, а такі країни, як Китай, Японія, Ісландія, Австралія і деякі інші в найближчому майбутньому пропонують забезпечити суспільсно-економічні умови для досягнення 100 річного, а окремі навіть вищого середнього показника життя своїх громадян. Над реалізацією цієї благородної і гуманної ідеї працюють тисячі державних діячів, політиків, представників науки, культури, медицини, фізичної культури, спорту і т.д.
Мені здається, що в Україні цій важливій проблемі необхідно приділяти більше уваги. Тобто слід об?єднати зусилля вчених, ділових людей, мненеджерів, самородків, політиків, тобто основного інтелектуального потенціалу України для продовження життя жителів нашої країни. А в майбутньому суворіше контролювати виконання цих наміток.

Молодіжні проблеми.

Для молоді різного віку продумати, а можливо, що й підштовхнути їхні помисли до того, щоб вони створили молодіжні (ні в якому випадку не політичні) організації з ідеями, які б їх об?єднували. Приміром, ідея вирішення проблем значного продовження життя людини, через яку, у принципі, можна розвивати більше десяти напрямків, і які позитивно впливають на молодь (це і духовність, і фізичне виховання, і спорт, і культура тощо). Всім відомо, що саме в молодому віці проявляється і розвивається (в тому числі й організаторські здібності) вміння керувати. Продумана до тонкощів діяльність молодіжних організацій дала б можливість зайняти молодь розумними, корисними, цікавими для них заходами і паралельно знаходити дарування не тільки “в менеджменті, але і багатьох інших напрямках”.

Організація дозвілля, задоволення моральних і фізичних
потреб.

Кількість щасливих людей в значній мірі визначає рівень життя в державі. І ми всі добре знаємо, що основними гілками влади України, особливо в останній час, розроблені програми, перспективні плани по вирішенню соціально-економічних завдань для підвищення рівня життя. І багато чого у цьому напрямку робиться. У той же час, без уваги залишаються питання задоволення запитів жителів нашої країни з організації дозвілля для них, задоволенню їх моральних і фізичних потреб. До речі, у програмах жодної політичної партії, блоку, об?єднання напередодні цьогорічних виборів у Верховну раду, практично не згадувалось про вирішення цього надзвичайно важливого завдання.
А в кінцевому рахунку більшість з нас працює, вчиться, вирішує свої побутові і домашні проблеми, щоби, зрештою, у вільний час змогла зайнятися тим, від чого отримує найбільше задоволення. У кожного це особисто своє: хтось дивиться телевізор, дехто займається спортом, інші кудись, які приділяють увагу своєму “хоббі” або ж просто щиро поспілкуються між собою.
І якщо економічні провали важко, але все-таки можна “вирівняти” через відносно невеликий строк, то недоробки гуманітарного порядку, задоволення запитів у сфері дозвілля прийдеться виправляти десятиріччями. Саме тому повільно вирішувати це питання ми не маємо права. Для вирішення вищеназваних проблем я пропоную впровадити “механізм управління інтелектом людини у вільний час”, тобто замість багаточисельних організацій, які сьогодні займаються дозвіллям, спортом, культурою і т.д., створити тільки три нові:
- система організації дозвілля;
- система підготовки спортсменів професіоналів;
- система підготовки творчих працівників-професіоналів.

Нам потрібні професіональні, неординарні лідери.

Для того, щоб наша країна досягла вагомих результатів, повинні бути зрозумілі цілі, вибудовані в шкалу пріоритетів і були знайдені професіональні, неординарні лідери, які здатні досягти цієї мети. Звичайно, повинні бути закони, які дисциплінують всіх відразу, однакові як для керівників, так і для підлеглих, повинна бути реальна і послідовна ідеологія успіху. Найважливіша ідея і лозунг мають бути зрозумілі кожному зокрема і всім загалом. До речі, при вкладанні грошей в оновлення не треба забувати, що вони, в першу чергу, повинні використатися на підготовку талановитих людей, по-новому і оригінально думаючих лідерів.

Мрія.

Якщо ми зуміємо виділити і зберегти найкращих, висунути неабияких і гідних особистостей, якщо Україна не налякається незалежно думаючих людей, підтримає їх, вона виживе і стане врівень з іншими світовими державами. Можливо, мене не всі порозуміють, будуть не згідні зі мною з приводу вищенаведених міркувань. Але я, враховуючи всіма відомий потенціал нашої країни, працелюбство і інтелектуальні можливості її мешканців, наш оптимізм – основною метою поставив би і так побудував би всю політику держави, щоб ми , інтегруючись на взаємовигідних засадах з зарубіжними країнами, і, звичайно, в першу чергу з сусідами, Росією, Білоруссю, Казахстаном, Молдовою, Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією та багатьма іншими “досягли такого підвищення рівня життя людей, в цілому розвитку України з більшості найважливіших напрямків, щоб жителі зарубіжжя самі хотіли приєднатися до нас і жити в нашій країні”.


1999 рік Ю.Гецко

Вітаємо
Іменниник сьогодні: Гармасій Ірина Михайлівна – редактор, журналіст Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії "Тиса-1", м. Ужгород (53 р.)
Іменниник сьогодні: Рішко Микола Васильович – доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, зав. кафедрою госпітальної терапії УжНУ, голова Закарпатського товариства терапевтів і кардіологів, м. Ужгород (63 р.)
Цими днями іменини відзначать:
через 2 дні 23.11.2017 Чухран Михайло Михайлович – автор і ведучий телепрограм телерадіокомпанії "Виноградів-ТВ", письменник гумористичних творів, м. Виноградів (63 р.)
через 13 днів 04.12.2017 Білак Марина Василівна – відома художниця з Рахова, магістр мистецтва (33 р.)
через 19 днів 10.12.2017 Біровчак Віталій Анатолієвич – тележурналіст, ведучий програми "Час футболу" телекомпанії Тиса-1 (29 р.)
через 23 днів 14.12.2017 Ляшко Діана Михайлівна – начальник відділу охорони здоровя Берегівської райдержадміністрації, лікар, м. Берегово (35 р.)

ЧИСТОСЕРДЕЧНО ВІТАЄМО З ІМЕНИНАМИ ЧЛЕНІВ ПРАВЛІННЯ ВІЖИ-3000