Через 15 років людство матиме ліки для безсмертя?

PDFДрукe-mail
Закарпатський розробник теорії продовження життя Юрій Гецко вважає, що людина може бути безсмертною, якщо вивести з ладу «програму самоліквідації організму».

У повсякденних турботах пересічній людині важко зупинитися й задуматися над питаннями вічного – життя і смерті чи призначенні людини на землі. Прямою протилежністю таким людям є знаний на Закарпатті громадський діяч, автор близько 300-т ідей, президент Міжнародної ради «ВІЖИ-3000» Юрій Гецко (на фото). Цей чоловік 50 років поспіль працює над теорією продовження життя людини. Наш кореспондент спробував дізнатися, чи можливо цю екзотичну теорію застосувати на практиці. - Юрію Михайловичу, коли у вас вперше зародилася ідея про продовження життя?

- У жовтні 1964 року у Виноградові помер мій дідусь. Звали його Кеню Михайлом. Мені тоді було 14 років. Я жив у Берегові і зранку приїхав поїздом на похорон. Із залізничної станції до місця проживання бабусі й дідуся пішки треба було йти три кілометри. Дорогою згадував про дідуся, якого дуже любив і дуже сумував, що його вже нема. Тоді й вирішив, що зроблю все для того, щоб вічно жили люди.

У світі є чимало теорій старіння. Всіх їх можна розділити на дві великі групи: механістичну і регуляторну. Прихильники першої стверджують, що ми старіємо так само, як будь-який механізм, тобто зношуємося на всіх рівнях – від клітин до органів. Другі кажуть, що смерть - це така ж програма, як народження чи розвиток. Природа, схоже, використала обидва методи вбивства, але більш популярна у неї є програма самоліквідації. Якщо це так, необхідно знайти, де ця програма записана, і як вивести її з ладу.

З молодості я був прихильником регуляторної теорії. Тобто, вважав, що все залежить від нервових клітин, і якщо умертвити нерв «старості», то люди зможуть жити значно довше. У 17 років я вказав місце (висок біля вуха, де збігається значна частина нервів). Про це я написав і графічно відобразив у своїй концепції «Вічне життя буде» в 1967 році. Проходили роки, але наукового підтвердження цій гіпотезі не було...

- Тобто ваша теорія виявилася науково нобґрунтованою?

- Вона залишалася такою до 2005 року, коли я побачив на російському телебаченні виступ академіка Володимира Скулачова, який уже на основі серйозних наукових досліджень упритул наблизився до підтвердження моєї дитячої теорії. Він — доктор біологічних наук, професор, академік Російської Академії наук, член Нью-Йоркської академії, лауреат державної премії СРСР. У той же час до цього був близький ще один відомий російський вчений – Олексій Оловніков. До речі, Скулачов та Оловніков нині залишаються найавторитетнішими дослідниками старіння і смерті у всьому світі. І якщо вони кажуть, що ліки від старіння скоро з’являться, це – не прості слова. Темпи розвитку молекулярної біології такі, що ліки від безсмертя можуть з’явитися уже в найближчі 15-20 років.

Скулачов, залишаючись одним із засновників біоенергетики, каже: «Те, що програма самоліквідації організму людини є, я не сумніваюся. Для того, щоб боротися зі смертю, необхідно розуміти, як ця програма працює і де в неї можна втрутитися.”

Своєю чергою, колега Скулачова — Оловніков каже: «… Головне питання, яке залишається відкритим, – де знаходиться лічильник віку людини і як він упорядкований. Я переконаний, що хронометри знаходяться у клітинах мозку. Вони і є той самий лічильник, який відраховує наші дні. Щоб зробити людей безсмертними, потрібно або відключити проклятий лічильник, або, навпаки, навчитися «заводити» біологічний годинник».

- І як виглядатимуть ці ліки для продовження життя?

- Це буде метод лікування, який дозволить значно продовжити життя людини. Та перед тим, як з’являться “ліки від старіння”, слід вирішити тридцять три проблеми існування землян. Перерахую лише головні напрями, у яких, на мою думку, треба рухатися для вирішення проблем значного продовження життя людини: екологічні питання – створення групи захисту землян від різних природних катаклізмів; створення єдиних світових еталонів по всіх напрямах; створення групи мислителів, яка б займалася створенням сучасних механізмів управління всіх країн і працювали б над розробкою моделі управління майбутнього.

- Але ж це – фантастика. Які такі “мислителі”?

- Мислителі – це люди, котрі не розмінюються на дрібниці і знаходять час, аби зупинитися і подумати про вічне і глобальне. Їх у світі мало. Та й ті, що є, мало використовуються суспільством. Головне покликання цих людей – думати. Потрібно врахувати і те, що такого типу люди волелюбні, незалежні, ними практично неможливо керувати. З ними можна лише співпрацювати. З іншого боку, не використовувати їх, їхнє мислення, розумові, інтелектуальні здібності для вирішення найбільш важливих проблемних питань суспільства – дуже великий гріх. Мені здається, що на державному, міжнародному рівнях нам необхідно продумати і впровадити модель використання для суспільства «мислителів». Для чого: в усіх основних структурах, де вирішуються важливі глобальні проблеми, впровадити платні посади «мислителів»; продумати систему росту «мислителів»: як посади (районний, регіональний, державний, міжнародний рівні) і умови оплати, форми взаємоспівпраці.

Павло БІЛЕЦЬКИЙ, "Високий Замок" (Львів), 06.02.2012
Вітаємо
Цими днями іменини відзначать:
через 2 дні 21.11.2017 Гармасій Ірина Михайлівна – редактор, журналіст Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії "Тиса-1", м. Ужгород (53 р.)
через 2 дні 21.11.2017 Рішко Микола Васильович – доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, зав. кафедрою госпітальної терапії УжНУ, голова Закарпатського товариства терапевтів і кардіологів, м. Ужгород (63 р.)
через 4 дні 23.11.2017 Чухран Михайло Михайлович – автор і ведучий телепрограм телерадіокомпанії "Виноградів-ТВ", письменник гумористичних творів, м. Виноградів (63 р.)
через 15 днів 04.12.2017 Білак Марина Василівна – відома художниця з Рахова, магістр мистецтва (33 р.)

ЧИСТОСЕРДЕЧНО ВІТАЄМО З ІМЕНИНАМИ ЧЛЕНІВ ПРАВЛІННЯ ВІЖИ-3000